В Україні активізується дискусія щодо скасування податкових пільг для міжнародних поштових відправлень на тлі стрімкого зростання e-commerce та втрат державного бюджету. Відповідні висновки містяться в аналітичному дослідженні Інституту соціально-економічної трансформації щодо оподаткування товарів у міжнародних посилках.
Згідно з документом, у 2025 році загальна вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень в Україну досягла 167,3 млрд грн, з яких 92,9 млрд грн (56%) не підлягали оподаткуванню через чинну пільгу до 150 євро. Обсяг такого імпорту зріс на понад 50% у річному вимірі та більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком.
Аналітики прогнозують, що за збереження поточної динаміки втрати бюджету від недоотриманого ПДВ у 2026 році можуть скласти близько 27 млрд грн.
Ключовою проблемою називається використання механізму de minimis — звільнення від оподаткування товарів невеликої вартості — для імпорту комерційних партій під виглядом приватних посилок. Це створює нерівні конкурентні умови для українських виробників та офіційних імпортерів, які сплачують ПДВ та проходять сертифікацію продукції.
Дослідження також вказує на ознаки масштабного зловживання пільгою: серед 100 найбільших отримувачів посилок 90 — фізичні особи, які в середньому отримують сотні відправлень на рік, що може свідчити про тіньову підприємницьку діяльність.
Основний потік міжнародних відправлень формують іноземні маркетплейси, насамперед китайські та польські платформи. На Китай припадає 74% посилок (зокрема TEMU, AliExpress), ще 20% — на Польщу.
На цьому тлі автори дослідження пропонують Україні адаптувати європейський підхід до оподаткування e-commerce, зокрема впровадження моделі Import One Stop Shop (IOSS), яка передбачає сплату ПДВ на етапі покупки.
У Європейському Союзі аналогічні зміни вже відбулися: з 2021 року скасовано ПДВ-пільгу для дешевих товарів, а з 2028 року планується повне скасування порогу для митних зборів. США також у 2025 році відмовилися від безмитного ліміту de minimis для імпорту.
В Україні, за оцінками аналітиків, скасування пільги може принести до бюджету додатково 18,6 млрд грн уже на поточних обсягах, а також підтримати внутрішнє виробництво в межах державної політики «Зроблено в Україні».
Експерти наголошують, що подальше зростання транскордонної торгівлі без змін у регулюванні посилюватиме тиск на локальний бізнес і стимулюватиме тінізацію ринку.
Ірина Маслова, Tovar.media
