Ad

Дмитро Кисилевський: Політика розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” дає результати

Дмитро Кисилевський

26 лютого 2024 року було створено всеукраїнську економічну платформу “Зроблено в Україні”. Саме від цієї дати ведеться відлік нової державної політики розвитку українських виробників, яка повернула національне виробництво до переліку ключових пріоритетів економічного порядку денного.

Запуск платформи став формалізацією курсу на підтримку внутрішнього виробника — в умовах повномасштабної війни це рішення мало не лише економічне, а й стратегічне значення. За два роки “Зроблено в Україні” об’єднала близько півтора десятка програм підтримки виробництва, інвестицій та експорту, продемонструвавши вимірювану ефективність навіть у кризових умовах.

Локалізація як інструмент збереження промисловості

Одним із фундаментальних рішень стала політика локалізації. За словами заступника Голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, саме завдяки їй вдалося зберегти цілі галузі промисловості, зокрема:

  • виробництво громадського транспорту;
  • комунальної та спеціальної техніки;
  • енергетичного обладнання;
  • сільськогосподарського машинобудування.

У воєнний період це означало не лише збереження виробничих ланцюгів, а й підтримку внутрішнього попиту на продукцію українських підприємств, що стало фактором економічної стабільності.

Переробна промисловість — лідер за податковими надходженнями

Важливим індикатором ефективності стало зростання ролі переробної промисловості у формуванні бюджету. Галузь із показником 18% вийшла на перше місце за часткою податкових надходжень до зведеного бюджету.

Це створило додатковий ресурс для фінансування оборонних потреб, зокрема підтримки Збройних Сил України, а також дозволило зменшити залежність бюджету від сировинного експорту.

Вплив на ВВП і макроекономічну динаміку

За підсумками двох років реалізації політики зафіксовано її прямий внесок у зростання валового внутрішнього продукту:

  • у 2024 році — +0,64 відсоткового пункту;
  • у 2025 році — +0,95 відсоткового пункту.

Таким чином, платформа стала одним із системних драйверів економічного відновлення, а не лише декларативною ініціативою підтримки бізнесу.

Збережені робочі місця — соціальний ефект політики

Окремий акцент робиться на збереженні зайнятості. Мільйони українців зберегли робочі місця на промислових підприємствах попри виклики війни, релокацію виробництв і перебої в логістиці.

Фактор стабільної зайнятості став важливою передумовою підтримки внутрішнього споживчого ринку та зниження соціальної напруги в регіонах.

Прозоре адміністрування та відсутність скандалів

За цей період Верховна Рада України та Уряд продемонстрували можливість адмініструвати економічні програми прозоро, оперативно та без корупційних скандалів.

Паралельно забезпечувався постійний діалог із виробниками, що дозволяло адаптувати інструменти підтримки до реальних потреб бізнесу та оперативно коригувати механізми фінансування.

Наступний етап: фокус на конкурентоспроможність і додану вартість

Подальший розвиток політики “Зроблено в Україні” передбачає системні кроки для зміцнення позицій української економіки:

  • забезпечення конкурентної ціни на електроенергію та інші тарифи;
  • розширення доступу до довгострокового й доступного фінансування, зокрема через механізми проектного фінансування та компенсації капітальних інвестицій;
  • підготовку кваліфікованих кадрів для промисловості;
  • максимізацію доданої вартості через глибшу переробку сировини;
  • збільшення частки місцевої складової в економіці;
  • нарощування несировинного експорту;
  • посилення переговорної позиції України щодо доступу до міжнародних ринків та виконання міжнародних зобов’язань.

“Два роки тому політика “Зроблено в Україні” сприймалася як ініціатива з невизначеними перспективами, — зазначає Дмитро Кисилевський. — Сьогодні вона має конкретні результати. Її збереження серед державних пріоритетів на тривалий період розглядається як передумова стійкості економіки, подолання бідності та зміцнення позицій України серед сильних держав”.

Підсумовуючи перший дворічний цикл реалізації, можна говорити про трансформацію ініціативи з політичної декларації у системну економічну політику, що формує основу для післявоєнного відновлення та довгострокового розвитку українського виробництва.

Ірина Маслова, Tovar.media