Держава давно і послідовно бореться з “дробленням бізнесу” через ФОП. Але якщо раніше це була переважно кримінальна стаття з можливістю “відкупитися” — то новий законопроєкт Міністерства фінансів може змінити правила гри кардинально. Юрист Богдан Янків пояснює, що таке дроблення бізнесу “по-новому”, що саме пропонують, які санкції передбачено і що це означає для підприємців.
Важливо: на момент публікації цього матеріалу законопроєкт перебуває на стадії публічного обговорення і до Верховної Ради ще не внесений. Кінцева редакція може суттєво відрізнятися від того, що описано нижче. Ми стежимо за рухом цього законопроєкту і оновлюватимемо матеріал по мірі змін.
Що таке дроблення бізнесу і чому це поняття досі не в законі
Дроблення бізнесу — це народний термін, який активно використовують податкова служба, Бюро економічної безпеки та народні депутати. Під ним прийнято розуміти поділ однієї бізнес-організації на декілька ФОП з метою залишитись у межах спрощеної системи оподаткування та уникнути вищих податків.
Але є один нюанс: юридичного визначення дроблення бізнесу в українському законодавстві не існує — принаймні поки що.
Наразі єдиним інструментом для притягнення до відповідальності є стаття 212 Кримінального кодексу — ухилення від сплати податків. Під неї і підпадають випадки, коли один власник розділився на декілька ФОП і таким чином фактично ухилився від сплати податків за загальною системою.
Але ця стаття має важливий «вихід»: якщо сплатити всі донараховані податки — відповідальність знімається. Тобто навіть у разі порушення підприємець міг виправити ситуацію.
Новий законопроєкт про дроблення бізнесу по-новому цей вихід суттєво звужує.
Що таке «податкове зловживання» і як його хочуть визначити
Міністерство фінансів оголосило публічне обговорення законопроєкту про протидію правилам ухилення від оподаткування. Серед іншого — він містить нове поняття «податкове зловживання», яке пропонується закріпити у статті 14.1.174 Податкового кодексу.
За задумом авторів, податковим зловживанням вважатиметься одна або декілька операцій, спрямованих на:
- зменшення суми податків до сплати
- використання податкової знижки або пільги
- збільшення витрат без реальної економічної підстави
Принципова відмінність від нинішнього підходу: податкова перевірятиме операції не лише формально — чи правильно нарахований податок, чи є КВЕД, чи дотримано ліміт обороту — а й по суті: чи має операція реальний економічний сенс і бізнес-доцільність.
Як дроблення бізнесу по-новому виглядатиме на практиці
Приклад: на рахунок ФОП протягом року надійшло 100 платежів на загальну суму 5 млн грн. Раніше перевіряли відповідність КВЕДів, наявність фіскальних чеків та дотримання ліміту. Тепер до цього додасться питання: чи можете ви довести економічну доцільність цих операцій?
Аналогічно до того, як зараз працює фінансовий моніторинг у банку — коли при великих надходженнях банк питає: звідки гроші, яка діяльність, чи сплачені податки — таку ж функцію хочуть додати і податковій службі.
Ознаки податкового зловживання: що буде підставою для претензій
Не очікуйте чітких математичних критеріїв. Законопроєкт пропонує суб’єктивні оціночні поняття, які застосовуватимуться індивідуально в кожному випадку. Загальними ознаками податкового зловживання будуть:
- Мета операції — не бізнес, а податкова вигода. Якщо головною причиною проведення операції є зменшення податків, а не отримання реального комерційного результату.
- Операція є штучною — без обґрунтованих комерційних причин.
- Операція дублює інші — і отримувач платежу не може пояснити її економічний результат.
- Економічний ефект отримує не той, хто фактично отримав платіж, а інші особи.
- Умови операції не є ринковими — відхилення від звичайних цін, умов, строків.
- Жодної конкретики — і саме це є найбільшою небезпекою. Розмиті критерії дають податківцям широкі можливості для трактування в кожному конкретному випадку. А значить — і для зловживань з їхнього боку.
Які санкції передбачені за податкове зловживання
Якщо податкова кваліфікує операцію як податкове зловживання — наслідки будуть такими.
1. Збільшення строку позовної давності з 3 до 7 років
Стандартна податкова перевірка охоплює останні 3 роки. Але якщо в цьому періоді виявлено ознаки податкового зловживання — строк перевірки автоматично розширюється до 7 років.
Це надзвичайно небезпечна норма. Для прикладу: вас перевіряють за останні 3 роки, знаходять підставу для кваліфікації зловживання — і далі перевіряють ще за 4 роки назад. Разом — 7 років вашої діяльності під мікроскопом.
2. Анулювання всіх податкових пільг і знижок
Якщо вам кваліфікували податкове зловживання — ви втрачаєте право на будь-які податкові знижки та пільги, причому заднім числом. Наприклад, якщо ви отримували податкову знижку за оплату навчання дітей чи іпотечний кредит — всю цю знижку анулюють.
3. Анулювання єдиного податку — заднім числом на 7 років
Це найнебезпечніша норма законопроєкту. Вже зараз єдиний податок можуть анулювати заднім числом — за податкові борги, відсутність потрібного КВЕДу або прийом оплат від неналежного платника. Законопроєкт пропонує додати до цього переліку ще одну підставу — податкове зловживання.
А тепер складіть два факти разом: строк позовної давності розширено до 7 років і за весь цей час можна анулювати єдиний податок. Це означає, що фактично вся ваша діяльність на спрощеній системі за 7 років може бути переведена на загальну систему оподаткування. А це — податок у розмірі приблизно половини від обороту.
4. Заборона на спрощену систему на 2 роки
Якщо ФОП визнано учасником схеми податкового зловживання — він не зможе перейти на єдиний податок протягом 2 років (замість стандартного 1 року після анулювання).
5. Ставка єдиного податку при анулюванні — 30% замість 15%
Коли анулюють спрощену систему, стандартно нараховується 15% єдиного податку від обігу за квартал анулювання. Законопроєкт пропонує для випадків податкового зловживання підвищити цю ставку до 30%.
Коли чекати закону і що робити вже зараз
Законопроєкт поки що на стадії публічного обговорення — до Верховної Ради його ще не вносили, і кінцева редакція може суттєво відрізнятися від нинішньої версії. За прогнозами, якщо закон і буде прийнятий — то не раніше ніж через 2–3 роки. Після прийняття неминуче буде хвиля судових справ, через які критерії набудуть більш конкретних і зрозумілих форм.
Але напрямок руху держави вже зрозумілий: боротьба з дробленням бізнесу стає системною і набуває значно серйозніших правових інструментів.
Що варто зробити вже зараз:
- Проаналізувати структуру свого бізнесу — чи є ризик кваліфікації як дроблення
- Підготувати обґрунтування економічної доцільності операцій і структури бізнесу
- Зафіксувати документально реальний характер господарських відносин між пов’язаними ФОП
- Проконсультуватися з юристом — краще зробити превентивний аудит, ніж вирішувати проблему після перевірки
