Ad

Митниця у лютому перерахувала до бюджету 63,9 млрд грн: імпорт зростає

Митниця

У лютому 2026 року Державна митна служба України забезпечила перерахування до державного бюджету 63,9 млрд грн митних платежів. Це на 16,2 млрд грн більше, ніж у лютому 2025 року, та на 7,7 млрд грн перевищує показник січня 2026-го.

Про це Tovar.media повідомили у прес-службі митниці.

Динаміка свідчить про зростання обсягів оподаткованого імпорту та підвищення фіскального навантаження на ввезені товари.

Імпорт зростає і в обсягах, і у вартості

Порівняння ключових економічних показників із лютим минулого року демонструє позитивну тенденцію у сфері зовнішньоекономічних операцій:

  • обсяги імпорту за вагою зросли на 10,2%;
  • вартість імпорту у доларовому еквіваленті збільшилася на 17,8%;
  • податкове навантаження у розрахунку на $/кг товарів підвищилося на 17,4%.

Фактично йдеться не лише про фізичне зростання поставок, а й про збільшення вартості товарних потоків та фіскальної віддачі з кожної ввезеної одиниці продукції.

Для e-commerce-ринку це важливий індикатор: значна частина товарів, що реалізуються онлайн, є імпортною, а отже зміна податкового навантаження прямо впливає на собівартість і кінцеву роздрібну ціну.

Товари-лідери за надходженнями до бюджету

Найбільші обсяги митних платежів у лютому забезпечили такі категорії товарів:

  • нафтопродукти — 17,3 млрд грн;
  • легкові автомобілі — 4,7 млрд грн;
  • електроенергія — 2,3 млрд грн;
  • природний газ та гази нафтові — 1,7 млрд грн;
  • інсектициди та гербіциди — 1,2 млн грн;
  • електричні телефонні апарати — 1 млрд грн;
  • добрива з 2–3 поживними елементами — 789 млн грн;
  • мінеральні добрива — 789 млн грн;
  • машини автоматичного оброблення інформації — 666 млн грн;
  • електрогенераторні установки — 662 млн грн.

Значна частка енергетичних товарів серед бюджетоформуючих позицій відображає актуальні потреби економіки, зокрема у сфері енергетичної безпеки та відновлення інфраструктури.

Водночас стабільні надходження від автомобілів і техніки свідчать про збереження споживчого попиту та активність бізнесу.

Пільги на імпорт: 60% від суми надходжень

Попри зростання платежів, обсяг наданих пільг у лютому 2026 року також суттєвий.

Під час митного оформлення імпорту товарів було надано преференцій на 38,4 млрд грн, що становить 60% від загальної суми надходжень до бюджету за місяць.

У структурі пільг найбільшу частку займають:

  • пільги при імпорті товарів оборонного призначення — 43,5% (16,7 млрд грн);
  • пільги на підакцизні товари (тютюн) для виробництва в Україні тютюнових виробів — 21,5% (8,2 млрд грн);
  • пільги на товари для відновлення та ремонту енергетичної інфраструктури — 9,3% (3,6 млрд грн);
  • звільнення від сплати ввізного мита у межах угод про вільну торгівлю — 8,4% (3,2 млрд грн);
  • інші пільги відповідно до законодавства — 17,4% (6,7 млрд грн).

Таким чином, значна частина митної політики залишається інструментом підтримки критично важливих секторів — оборонного комплексу, енергетики та виробничих галузей.

У порівнянні з лютим 2025 року обсяг наданих преференцій зріс на 17,4 млрд грн, або на 83,2%. Для порівняння, у лютому минулого року цей показник становив 21 млрд грн.

Такий стрибок свідчить про розширення державних програм підтримки імпорту стратегічних товарів та про активізацію механізмів міжнародної торговельної співпраці.

Що це означає для бізнесу та e-commerce

Для імпортерів та онлайн-ритейлерів дані лютого демонструють одразу кілька важливих сигналів:

  • Імпорт зростає, а отже ринок залишається активним.
  • Податкове навантаження у перерахунку на одиницю товару підвищується, що впливає на маржинальність.
  • Держава активно застосовує пільгові механізми для стратегічних категорій.

Для бізнесу це означає необхідність уважного планування імпортних операцій, аналізу доступних преференцій та оцінки впливу фіскальної політики на ціноутворення.

Лютневі показники підтверджують: митна складова залишається одним із ключових факторів формування економічної динаміки в Україні, а імпорт продовжує відігравати системну роль у забезпеченні внутрішнього ринку товарами та ресурсами.

Ірина Маслова, Tovar.media