У 2025 році в Україні зафіксовано зменшення кількості незаконних дій та шахрайських операцій із використанням платіжних карток, водночас загальна сума збитків від таких правопорушень зросла.
Про це свідчать актуальні дані щодо ринку платіжних операцій НБУ, передає Tovar.media.
Загалом протягом 2025 року кількість шахрайських операцій, за якими були зафіксовані збитки, скоротилася на 13,3 тис., або на 5% порівняно з 2024 роком — до 256 тис. випадків. Відповідно, на один мільйон видаткових операцій із платіжними картками припадало 27 шахрайських транзакцій, що на 14% менше, ніж роком раніше.
Водночас сума збитків від шахрайства зросла майже на чверть — на 24%, досягнувши 1,4 млрд грн. Основною причиною стало збільшення середньої суми однієї незаконної операції: у 2025 році цей показник зріс на 30% — із 4 247 грн до 5 536 грн.
Також підвищився відносний рівень збитків: на один мільйон видаткових операцій припадало 198 грн втрат, що на 14% більше, ніж у 2024 році.
Експерти пояснюють зниження кількості шахрайських випадків посиленням заходів безпеки з боку надавачів платіжних послуг, зокрема впровадженням механізмів посиленої автентифікації, а також зростанням обізнаності клієнтів щодо правил безпечного користування картками. Водночас збільшення середнього чеку шахрайських операцій свідчить про те, що у випадках успішних атак користувачі зазнають суттєвіших фінансових втрат, часто через необачність.
Переважна більшість шахрайства — в інтернеті
Як і в попередні роки, основна частка шахрайських операцій відбувається онлайн. У 2025 році 83% від загальної кількості таких випадків припадало на інтернет-операції, тоді як 17% — на операції через фізичні пристрої, зокрема в торговельній мережі, банкоматах та терміналах самообслуговування.
Водночас у структурі збитків частка онлайн-шахрайства дещо зменшилася — до 91% (проти 93% у 2024 році). Відповідно, 9% збитків припало на шахрайські операції через фізичні пристрої.
Середня сума однієї незаконної операції в інтернеті також зросла — на 27%, до 6 043 грн (у 2024 році — 4 761 грн).
Соціальна інженерія залишається головною причиною втрат
У 2025 році переважна більшість шахрайських випадків була спричинена методами соціальної інженерії. Йдеться про ситуації, коли клієнти самостійно передають зловмисникам конфіденційні дані: реквізити карток, одноразові паролі, логіни та паролі до інтернет-банкінгу.
За підсумками року, 90% від загальної суми збитків було пов’язано саме з такими схемами (проти 84% у 2024 році).
Найпоширенішими сценаріями залишаються:
- повідомлення або дзвінки про нібито отримання соціальної допомоги від державних чи міжнародних організацій із переходом за фішинговими посиланнями;
- дзвінки від осіб, які представляються працівниками банків, регулятора або інших установ та намагаються отримати реквізити карток або спонукати до здійснення операцій;
- пропозиції “легкого заробітку” в месенджерах і соцмережах із подальшим виманюванням коштів;
- перевипуск eSIM-картки замість SIM фінансового номера після отримання доступу до мобільних застосунків оператора, що дозволяє шахраям отримати контроль над банківськими сервісами.
Окремо фіксується зростання випадків шахрайства щодо громадян, які виїхали за кордон через повномасштабну війну. Зокрема, йдеться про ситуації, коли фінансовий номер телефону тривалий час не використовується, після чого мобільний оператор передає його іншому абоненту. Це дає змогу зловмисникам отримати доступ до інтернет-банкінгу та здійснювати незаконні операції.
Як убезпечитися від шахрайства
Фахівці наголошують на необхідності суворо дотримуватися базових правил безпеки під час користування платіжними картками.
Зокрема, користувачам категорично не рекомендується передавати стороннім особам реквізити картки (номер, термін дії, CVV-код), логіни та паролі до інтернет-банкінгу, а також одноразові коди з SMS-повідомлень і персональні дані.
Також важливо уникати переходів за підозрілими посиланнями, які надходять через месенджери, електронну пошту або SMS, оскільки вони можуть використовуватися для викрадення конфіденційної інформації.
Для додаткового захисту рекомендується:
- пройти ідентифікацію у мобільного оператора та прив’язати SIM-картку до своїх персональних даних;
- не використовувати неперсоніфіковані SIM-картки як фінансовий номер;
підключити додаткові сервіси захисту SIM-картки.
У разі втрати або крадіжки платіжної картки чи пристрою з фінансовим номером, а також у випадку розголошення конфіденційних даних або підозрілих операцій, необхідно негайно заблокувати картку та доступ до інтернет-банкінгу через службу підтримки банку.
Крім того, користувачам рекомендується звернутися до правоохоронних органів, зокрема до кіберполіції, для проведення відповідного розслідування.
Ірина Маслова, Tovar.media
