Ad

Кінець анонімної торгівлі? Як Україна готується отримувати дані про доходи продавців з маркетплейсів

Закон про ОЛХ

Верховна Рада ухвалила закон №1511-д, який уже називають одним із найважливіших документів для ринку електронної комерції за останні роки. Його поява викликала жваву дискусію серед продавців на Etsy, Amazon, eBay, OLX, сервісах оренди житла, доставки та таксі.

Причина зрозуміла: закон фактично відкриває шлях до міжнародного автоматичного обміну даними про доходи, отримані через цифрові платформи. Простими словами, українська податкова зможе отримувати інформацію про доходи резидентів України, які продають товари або надають послуги через міжнародні маркетплейси.

Втім, між гучними заголовками та реальними наслідками є суттєва різниця. Закон не означає миттєвого підвищення податків, не вводить обов’язкове оподаткування всіх продажів на OLX і не змушує кожного продавця Etsy автоматично сплачувати нові збори вже завтра.

Що саме зміниться, хто потрапить під нові правила та чому для багатьох ФОПів нічого принципово не зміниться — розбираємо детально для читачів Tovar.media.

Головна мета закону — обмін даними між країнами

Протягом останніх років більшість розвинених країн переходять до моделі, коли цифрові платформи регулярно звітують податковим органам про доходи своїх користувачів.

Йдеться не лише про класичні маркетплейси на кшталт Etsy чи Amazon. До переліку входять:

  • сервіси електронної комерції;
  • платформи оренди житла;
  • сервіси бронювання;
  • служби таксі;
  • сервіси доставки;
  • цифрові майданчики для надання послуг.

Україна поступово інтегрується в міжнародну систему обміну такою інформацією. Саме для цього і був ухвалений закон №1511-д.

Фактично держава створює правову основу, яка дозволить отримувати від інших країн інформацію про доходи українських резидентів через цифрові платформи.

Для багатьох підприємців це означає завершення епохи, коли доходи від міжнародних маркетплейсів залишалися поза увагою податкових органів лише через відсутність механізму обміну даними.

Коли закон почне працювати

Одна з найбільш поширених помилок — думка, що нові правила починають діяти одразу після голосування Верховної Ради.

Насправді закон передбачає поетапне впровадження.

Збір та підготовка звітності платформами має стартувати раніше, однак безпосереднє застосування нового податкового режиму заплановане з 1 січня 2027 року.

При цьому важливим фактором залишається приєднання України до міжнародних механізмів обміну інформацією про доходи на цифрових платформах.

Тому для бізнесу це не питання найближчих місяців, а радше підготовка до нових правил протягом 2026 року.

Саме тому підприємці ще мають час оцінити наслідки для своїх моделей роботи та визначитися з оптимальною структурою ведення діяльності.

Чи зміниться щось для ФОПів

Для українського e-commerce це, мабуть, найважливіше питання.

Серед продавців Etsy, Amazon та eBay одразу виникли побоювання, що платформи почнуть автоматично утримувати податки або що ФОПам доведеться переходити на нові правила.

Однак логіка закону інша.

Якщо особа вже працює як ФОП і декларує відповідні доходи у межах своєї підприємницької діяльності, то новий режим на неї не поширюється.

Фактично для підприємців на спрощеній системі оподаткування правила залишаються такими самими, як і сьогодні.

У перспективі може з’явитися технічний механізм, який дозволятиме платформам ідентифікувати користувача як підприємця. Це необхідно для того, щоб відокремити ФОПів від звичайних фізичних осіб.

Саме тому більшість експертів сходяться на думці, що для продавців, які вже працюють через ФОП та належним чином декларують доходи, закон не створює принципово нових ризиків.

Для кого створюється новий податковий режим

Фактично новий механізм орієнтований на іншу категорію громадян — фізичних осіб, які отримують регулярний дохід через цифрові платформи без реєстрації підприємницької діяльності.

Саме для них запроваджується спеціальний режим оподаткування.

До появи цього закону ситуація була доволі неоднозначною.

З одного боку, людина могла декларувати дохід як фізична особа та сплачувати податки.

З іншого боку, якщо діяльність мала ознаки систематичної підприємницької діяльності, податкові органи могли розцінювати її як бізнес без державної реєстрації та ініціювати адміністративну відповідальність.

Новий закон фактично створює окремі правила для таких випадків.

Саме тому багато експертів називають документ спробою легалізації значної частини діяльності, яка раніше перебувала у “сірій зоні”.

Які ставки податку передбачені

Для фізичних осіб, які підпадають під спеціальний режим, передбачено пільгову ставку оподаткування.

Основна ставка становитиме 10% від доходу.

При цьому військовий збір у межах такого режиму не нараховується.

Це виглядає суттєво вигідніше порівняно зі стандартною ставкою оподаткування доходів фізичних осіб, яка сьогодні фактично становить 23% з урахуванням військового збору.

Однак є важливі нюанси.

По-перше, пільговий режим діє лише за виконання низки умов.

По-друге, існують ліміти доходу.

По-третє, для багатьох продавців товарів ФОП все одно залишається значно вигіднішим варіантом.

Наприклад, якщо людина продає товари з невеликою маржею, то сплата 10% з обороту може виявитися дорожчою, ніж робота через спрощену систему оподаткування.

Особливо це стосується тих, хто має значну собівартість товарів.

Поріг у 2000 євро: що він означає

Одним із найбільш обговорюваних положень став поріг у 2000 євро.

Навколо нього вже виникла велика кількість інтерпретацій.

Загальна логіка така: для певних операцій з продажу товарів дохід до еквівалента 2000 євро не підпадає під нове оподаткування в тому вигляді, як діяльність із систематичним отриманням доходу.

Йдеться насамперед про ситуації, коли людина продає власні речі або здійснює несистематичні операції.

Наприклад, продає старий одяг, техніку чи інші особисті речі через онлайн-платформи.

Однак коли діяльність стає регулярною та виходить за межі такого порогу, починають застосовуватися спеціальні правила.

Водночас для послуг цей механізм працює інакше, тому універсально переносити правило “до 2000 євро нічого не буде” на всі види діяльності не можна.

Коли ставка зросте до 23%

Пільговий режим має обмеження не лише за характером діяльності, а й за обсягом доходів.

Після перевищення встановлених лімітів застосовуватиметься ставка 23%.

Фактично це відповідає загальному режиму оподаткування фізичних осіб із урахуванням військового збору.

Для великих продавців це означає, що спеціальний режим не розрахований на масштабний бізнес.

Він створювався насамперед для тих, хто отримує порівняно невеликі або середні доходи через цифрові платформи без створення окремої підприємницької структури.

Тому для активних продавців маркетплейсів, які мають значні обороти, ФОП і надалі виглядає більш економічно доцільною моделлю.

Хто може скористатися пільговим режимом

Закон встановлює низку критеріїв.

Серед основних:

  • статус резидента України;
  • наявність банківського рахунку, про який повідомлено платформу;
  • отримання доходів через такий рахунок;
  • відсутність найманих працівників;
  • відсутність санкцій;
  • відсутність операцій з підакцизними товарами;
  • використання платформи, яка виконує вимоги українського законодавства.

Особливу увагу варто звернути на вимогу щодо відсутності найманих працівників.

Фактично закон орієнтований на індивідуальну діяльність.

Якщо людина вже має команду, працівників або масштабовану бізнес-модель, логіка законодавця полягає в тому, що така діяльність повинна вестися через підприємницькі форми.

Що буде з Etsy, Amazon та eBay

Для українських продавців головне питання стосується саме міжнародних платформ.

Сам закон не змінює принципів оподаткування доходів, отриманих через Etsy, Amazon або eBay.

Натомість він створює механізм отримання інформації про такі доходи.

Інакше кажучи, податкова потенційно зможе бачити те, що раніше залишалося прихованим через відсутність міжнародного обміну даними.

Саме тому найбільшою зміною стане не новий податок, а новий рівень прозорості.

Для тих, хто працює легально через ФОП і декларує доходи, це не повинно створити серйозних проблем.

Натомість для тих, хто роками отримував значні суми через маркетплейси без належного декларування, ризики суттєво зростають.

Чи передаватимуть платформи дані до ДПС

Коротка відповідь — так.

Саме навколо цього побудована вся концепція закону.

Очікується, що після запуску міжнародного обміну Україна отримуватиме інформацію про доходи своїх резидентів від іноземних цифрових платформ.

За попередніми оцінками, перший повноцінний обмін може відбутися у 2028 році за результатами 2027 року.

Це означає, що податкова потенційно матиме можливість співставити:

  • дані, отримані від платформ;
  • банківську інформацію;
  • подані декларації;
  • звітність ФОПів.

Якщо виникатимуть розбіжності, стандартною практикою можуть стати запити про надання пояснень та документів.

У разі відсутності пояснень можливі перевірки.

Що це означає для українського e-commerce

Якщо дивитися ширше, закон №1511-д є частиною глобальної тенденції.

Світова електронна комерція поступово переходить від моделі часткової анонімності до повної податкової прозорості.

Подібні механізми вже працюють у країнах ЄС, Великій Британії, США та багатьох інших юрисдикціях.

Для України це означає наближення до міжнародних стандартів контролю цифрової економіки.

Для бізнесу головний висновок простий: ключовим ризиком стає не розмір податку, а невідображення доходів.

ФОПи, які вже працюють у правовому полі, навряд чи відчують радикальні зміни.

Натомість продавцям, які роками використовували Etsy, Amazon, eBay або інші платформи без належного декларування доходів, варто вже зараз оцінити свою модель роботи.

Починаючи з 2027 року цифрові платформи поступово перестануть бути “сліпою зоною” для української податкової системи. Саме це, а не нові ставки чи додаткові збори, є головним наслідком ухвалення закону №1511-д.

Інна Лагідна, спеціально для Tovar.media