Представники Європейського Союзу звернулися до президента Володимира Зеленського із проханням не підписувати закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, який Верховна Рада ухвалила у червні.
Причиною стали зміни до законодавства про фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP), внесені до документа під час підготовки до другого читання.
Про це повідомляє «Економічна правда» з посиланням на співрозмовників в уряді, Національному банку та парламенті.
Йдеться про законопроєкт, який запроваджує спеціальний режим оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, зокрема OLX, Uklon, Bolt, Glovo, Booking та Airbnb. Документ є одним із структурних маяків програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом, а також частиною зобов’язань держави щодо гармонізації податкового законодавства з правилами Європейського Союзу.
Що передбачає закон
Документ змінює порядок оподаткування доходів фізичних осіб, які отримують кошти через цифрові платформи. Замість самостійного декларування доходів оператори платформ мають виконувати функції податкових агентів, утримуючи та перераховуючи податки до бюджету.
Для користувачів, які відкриють спеціальний банківський рахунок і повідомлять його реквізити платформі, передбачена пільгова ставка оподаткування 10% замість загальної ставки 23% (18% ПДФО та 5% військового збору). Пільговий режим поширюватиметься на доходи до приблизно 7,2 млн грн на рік, тоді як мінімальний поріг оподаткування встановлено на рівні еквівалента 2 тис. євро на рік.
Чому виникли претензії ЄС
За інформацією видання, ключові зауваження Європейської комісії стосуються не податкової частини закону, а поправок щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб.
Під час підготовки документа до другого читання народні депутати внесли норму, яка ускладнює застосування банками довгострокового посиленого фінансового моніторингу щодо PEP після завершення ними перебування на посаді. Крім того, закон передбачає відповідальність для банків, якщо вони продовжуватимуть посилений моніторинг без належного документального обґрунтування високого рівня ризику клієнта.
За словами співрозмовників «Економічної правди», саме ці зміни стали головною причиною того, що президент досі не підписав закон. Представники ЄС, які раніше підтримували ухвалення документа як одного із зобов’язань України, тепер рекомендують повернути його на доопрацювання.
Подальші сценарії
За даними джерел видання, влада розглядає кілька варіантів розвитку подій. Серед них — підписання закону з подальшим внесенням окремого законопроєкту для скасування спірних норм, або застосування президентського вето з поверненням документа до парламенту.
Втім, обидва варіанти ускладнюються тим, що визначений Конституцією 15-денний строк для підписання або ветування документа вже минув. Співрозмовники видання в уряді зазначають, що наразі тривають консультації з Європейським Союзом щодо компромісної редакції закону.
Контекст
Законопроєкт про оподаткування доходів із цифрових платформ Верховна Рада ухвалила 9 червня 2026 року. Його прийняття передбачене меморандумом України з МВФ як один із заходів із розширення податкової бази та наближення українського законодавства до стандартів ЄС. Водночас остаточне набрання законом чинності залежить від рішення президента України.
Ірина Маслова, Tovar.media
