Україна планує скасувати пільгу з податку на додану вартість для міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро. Уряд розглядає запровадження 20% ПДВ на всі комерційні товари, що надходять в Україну з-за кордону, незалежно від вартості посилки. Очікується, що нові правила можуть почати діяти не раніше 1 січня 2027 року.
Про це міністр фінансів Сергій Марченко розповів в інтерв’ю 24 Каналу. За його словами, головна мета реформи — вирівняти податкові умови для українських виробників і продавців та іноземних онлайн-продавців.
«Поточна податкова пільга створює нерівні умови саме для українського виробника», — зазначив Марченко.
Обсяг неоподатковуваного імпорту зростає
Необхідність перегляду пільги в уряді пов’язують зі стрімким розвитком міжнародної електронної торгівлі. За даними митних органів, у 2025 році до України надійшли міжнародні поштові та експрес-відправлення загальною вартістю 167,3 млрд грн.
При цьому 92,9 млрд грн, або 55,5% вартості таких відправлень, не оподатковувалися через чинну пільгу. У 2023 році обсяг неоподатковуваних відправлень становив близько 40 млрд грн.
Таким чином, за два роки обсяг імпорту, який користувався податковою пільгою, більш ніж подвоївся.
Тенденція зберігається і у 2026 році. За сім місяців загальна вартість міжнародних посилок становила 136,3 млрд грн, з яких 56,8 млрд грн, або 42%, не оподатковувалися ПДВ.
У Мінфіні вважають, що йдеться вже не про незначну пільгу для окремих покупок громадян, а про значний сегмент імпорту.
Уряд очікує додаткові надходження до бюджету
Скасування пільги розглядається не лише як інструмент вирівнювання конкуренції, а й як джерело додаткових бюджетних надходжень.
За оцінкою Мінфіну, нова система може забезпечити близько 10 млрд грн додаткових надходжень до державного бюджету щороку.
Водночас уряд пов’язує реформу з необхідністю скорочення структурного дефіциту платіжного балансу. За словами Марченка, за плинний рік він уже становить близько $50 млрд.
У Мінфіні також звертають увагу на дисбаланс зовнішньої торгівлі: за сім місяців 2026 року імпорт зріс на 33%, тоді як експорт — лише на 4%.
Податок мають адмініструвати маркетплейси
Для споживача запровадження нового податку, за задумом уряду, не повинно означати появу складних митних процедур.
Мінфін планує використати механізм IOSS — Import One-Stop Shop, який застосовується в Європейському Союзі. За такої моделі покупець під час оформлення замовлення на міжнародному маркетплейсі одразу бачить кінцеву ціну з урахуванням ПДВ і сплачує її одним платежем.
Подальше адміністрування податку та його перерахування до бюджету здійснюватиме електронна платформа.
Таким чином, покупцеві не потрібно буде самостійно розраховувати ПДВ, подавати додаткові документи або окремо сплачувати податок після прибуття посилки.
При цьому остаточна ціна товару не обов’язково зросте рівно на 20%. Частину податкового навантаження маркетплейси або продавці можуть компенсувати за рахунок власної маржі, зміни базової ціни чи знижок.
Український e-commerce може отримати конкурентну перевагу
Одним із головних аргументів на користь реформи Мінфін називає нерівні умови конкуренції між українськими та іноземними продавцями.
Український бізнес, який продає аналогічні товари всередині країни та сплачує податки, фактично конкурує з іноземним продавцем, товари якого вартістю до 150 євро можуть надходити кінцевому споживачу без сплати ПДВ.
Після скасування пільги ця різниця має зникнути.
Водночас реформа може змусити частину підприємців змінити бізнес-моделі. Йдеться, зокрема, про компанії, які використовують міжнародні поштові відправлення для ввезення комерційних партій товарів під виглядом окремих покупок фізичних осіб.
У Мінфіні вважають, що існування неоподатковуваного порогу створює стимули для дроблення комерційних відправлень та мінімізації податкових платежів.
Іноземні маркетплейси не планують обмежувати
Уряд не планує закривати доступ українських споживачів до міжнародних торговельних платформ.
Amazon, Temu, AliExpress та інші міжнародні маркетплейси зможуть продовжити роботу на українському ринку. Зміниться передусім порядок оподаткування товарів.
«Усі продавці працюватимуть за однаковими податковими правилами», — зазначив Марченко.
У Мінфіні очікують, що це дозволить українським компаніям конкурувати з міжнародними платформами насамперед за рахунок ціни, якості, сервісу та ефективності, а не різниці в податковому режимі.
Україна орієнтується на європейську модель
Запропонований підхід відповідає загальній тенденції в Європейському Союзі. З 2021 року в ЄС ПДВ сплачується з комерційних товарів, придбаних за межами Євросоюзу, незалежно від їхньої вартості.
За даними Єврокомісії, скасування ПДВ-пільги не призвело до скорочення міжнародної електронної торгівлі. У 2024 році до ЄС надійшло близько 4,6 млрд товарів у відправленнях вартістю до 150 євро, а у 2025 році — майже 5,9 млрд.
Крім того, з 1 липня 2026 року ЄС скасував митну пільгу для товарів у відправленнях до 150 євро та запровадив тимчасове мито 3 євро на товари, імпортовані до ЄС.
В Україні нова система може запрацювати не раніше 1 січня 2027 року. За словами міністра фінансів, її запуск залежатиме від готовності учасників ринку поштових відправлень та необхідної ІТ-інфраструктури.
Таким чином, скасування ПДВ-пільги може стати однією з найбільш помітних змін для українського e-commerce у 2027 році. Для споживачів це означатиме новий компонент у ціні міжнародних покупок, а для українського бізнесу — потенційне вирівнювання умов конкуренції з глобальними маркетплейсами.
Ірина Маслова, Tovar.media
