Президент Володимир Зеленський підписав закони, які скасовують звільнення від ПДВ для більшості товарів, придбаних на закордонних маркетплейсах і доставлених в Україну міжнародними поштовими та експрес-відправленнями.
Нові правила мають запрацювати не раніше 1 липня 2027 року, а відповідальність за нарахування податку на відповідні онлайн-покупки покладатиметься на електронні платформи. Водночас головним випробуванням для держави стане не саме ухвалення податкових норм, а створення системи, здатної адмініструвати мільйони додаткових операцій без затримок і зайвої бюрократії.
Це не просто “постріл у ногу”. Це катастрофічне рішення, яке призведе до колапсу на митниці. І не потрібно розповідати про наближення законодавства до європейських норм. У нинішніх умовах – це злочин проти українських громадян, якому аплодуватиме Кремль.
Від податкової пільги до нової моделі електронної торгівлі
22 жовтня 2026 року Президент підписав закони №16051-1 та №15460, які вносять зміни до Податкового й Митного кодексів України. Вони передбачають реформування оподаткування дистанційного продажу товарів, що надходять з-за кордону в міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Раніше, 15 жовтня, Верховна Рада ухвалила відповідні законодавчі зміни в цілому.
Ключова зміна стосується товарів, які українці купують на іноземних торговельних платформах. Якщо раніше міжнародні відправлення вартістю до 150 євро звільнялися від імпортного ПДВ, то після запуску нової моделі податок застосовуватиметься незалежно від вартості покупки.
Ставка ПДВ становить 20%. За передбаченим механізмом відповідальним за нарахування та сплату податку у випадках, визначених законом, буде маркетплейс або інше підприємство електронного інтерфейсу. Таким чином, покупцеві не доведеться самостійно оформлювати кожну недорогу покупку через митницю за стандартною процедурою.
Важливо розрізняти скасування пільги та запровадження окремого механізму адміністрування податку. Законодавча модель передбачає, що для відповідних дистанційних продажів ПДВ адмініструватиметься через електронну платформу. Водночас митні органи отримають оновлені процедури оформлення міжнародних відправлень та обміну даними з операторами доставки.
За оцінками Міністерства фінансів, очікувані додаткові надходження можуть становити близько 10 млрд грн щороку. Частину реформи також пов’язано з виконанням зобов’язань України перед Європейським Союзом і Міжнародним валютним фондом.
Чому держава переглядає правила
До ухвалення нових норм український ринок фактично працював за двома різними податковими режимами. Товари, які імпортувалися для подальшого продажу українськими підприємцями, могли обкладатися ПДВ, тоді як фізичні особи отримували звільнення від цього податку для міжнародних відправлень у межах установленого ліміту.
Ця різниця створювала цінову перевагу для частини закордонних продавців. Особливо помітною вона була в сегменті недорогих товарів для дому, аксесуарів, одягу, електроніки та дрібних побутових виробів. Покупець міг замовити товар безпосередньо з-за кордону й не сплачувати імпортний ПДВ, тоді як український продавець мав враховувати податкове навантаження у своїй ціні.
Для вітчизняної електронної торгівлі це питання конкурентних умов. Українські компанії несуть витрати на логістику, складські операції, обслуговування клієнтів, гарантійні зобов’язання та податкове адміністрування. Якщо аналогічний товар надходить покупцеві безпосередньо від іноземного продавця на пільгових умовах, конкурувати лише ціною стає складніше.
Саме вирівнювання податкового режиму є одним з аргументів на користь реформи. Вона також наближає українське законодавство до європейських підходів, де для транскордонної електронної торгівлі використовують спеціальні механізми декларування та сплати ПДВ.
Однак однакове оподаткування не означає автоматично однакових конкурентних можливостей. Закордонні платформи й надалі можуть мати переваги завдяки масштабам закупівель, нижчим виробничим витратам та розвиненим логістичним мережам. Тому ефект для українських продавців залежатиме не тільки від податкової ставки, а й від того, наскільки ефективно працюватимуть самі механізми контролю.
90 мільйонів додаткових операцій: виклик для митниці
Найскладніше питання реформи — практична реалізація. За даними, наведеними народним депутатом Ярославом Железняком, в Україні проходить близько 75 млн міжнародних посилок, а митне оформлення із застосуванням відповідних процедур охоплює лише невелику частину відправлень. За його оцінкою, після скасування пільги навантаження на митну інфраструктуру може істотно зрости.
У публічному коментарі депутат поставив питання про готовність інформаційних систем, відповідальних за їх розроблення посадовців, переговори з міжнародними платформами та фінансування технічної модернізації. За його оцінкою, додатковий обсяг може вимагати оброблення десятків мільйонів нових транзакцій.
Ці застереження вказують на принципову проблему: податковий обов’язок можна визначити законом, але для його виконання потрібна технологічна інфраструктура.
Система має забезпечувати передачу даних про замовлення, ідентифікацію товарів і покупок, розрахунок податку, обмін інформацією між маркетплейсами, перевізниками, митницею та податковою службою. Вона також повинна вміти обробляти повернення, скасовані замовлення, часткові відшкодування та інші ситуації, які є звичайною частиною онлайн-торгівлі.
Якщо ці процеси не будуть автоматизовані, додаткове податкове навантаження може супроводжуватися затримками доставки, помилками в розрахунках і збільшенням витрат поштових операторів. У підсумку частину цих витрат можуть перекласти на споживачів.
Тому підготовка до запуску нових правил має включати не лише нормативні акти, а й тестування інформаційних систем, погодження форматів обміну даними, розподіл відповідальності між учасниками ринку та зрозумілий порядок розв’язання спірних ситуацій.
Що зміниться для покупців
Для споживачів найпомітнішим наслідком може стати збільшення кінцевої ціни частини товарів із закордонних маркетплейсів. Якщо товар коштує 100 євро без урахування податку, то за умови нарахування 20% ПДВ його вартість зросте до 120 євро — за інших незмінних умов.
Це спрощений розрахунок: фактична ціна залежатиме від того, як продавець або платформа відображатиме податок у кошику, а також від доставки та інших платежів. Якщо ціна вже включатиме ПДВ, повторно додавати його до зазначеної суми не потрібно.
Для недорогих товарів навіть невелике абсолютне подорожчання може мати значення. Саме в цьому сегменті працює значна частина масового транскордонного попиту: від аксесуарів і товарів для дому до запасних частин та електронних компонентів.
Водночас нова модель не означає, що всі міжнародні посилки автоматично оподатковуватимуться за однаковими правилами. Законодавство зберігає окремі винятки, зокрема для певних некомерційних відправлень від фізичної особи фізичній особі вартістю до 45 євро за дотримання встановлених умов. Значення мають безоплатний характер передачі, особисте або сімейне призначення товарів та відсутність ознак комерційного ввезення.
Передбачені також винятки для окремих товарів, призначених для потреб безпеки й оборони, якщо виконуються визначені законодавством вимоги. Тому поширювати загальне правило про оподаткування на кожну посилку без урахування її призначення та способу придбання некоректно.
Окремої уваги потребують волонтери, майстерні та невеликі виробники, які закуповують за кордоном комплектуючі для ремонту, розроблення електроніки й виробництва технічних виробів. Для них важливими будуть не тільки податкова ставка, а й чіткість винятків, швидкість оформлення та передбачуваність логістики.
Чи отримають українські продавці перевагу
Українські інтернет-магазини можуть виграти від скорочення податкової різниці між внутрішніми продажами та частиною прямих поставок з-за кордону. Якщо ціна імпортного товару після нарахування ПДВ стане менш привабливою, покупці матимуть більше стимулів порівнювати її з пропозиціями місцевих продавців.
Водночас сам факт запровадження ПДВ не гарантує збільшення продажів українського бізнесу. Внутрішнім магазинам доведеться конкурувати не тільки за ціною, а й за наявністю товару, швидкістю доставки, якістю описів, сервісом, гарантією та зручністю повернення.
Частина підприємців може отримати можливість краще позиціонувати локальний асортимент, особливо якщо покупцеві важливо отримати товар швидко або мати доступ до післяпродажного обслуговування. Іншим доведеться переглядати закупівельні ціни, структуру асортименту та маркетингові витрати.
Для українських маркетплейсів важливо, щоб нові правила застосовувалися послідовно до відповідних категорій операцій, а адміністрування не створювало додаткових переваг окремим учасникам ринку. Прозорість процедур і можливість контролювати сплату податків будуть не менш важливими, ніж формальна однаковість ставок.
Чому запуск відклали до 2027 року
Підписання законів не означає, що новий режим починає діяти негайно. За офіційними повідомленнями, його запуск очікується не раніше 1 липня 2027 року. Для практичного впровадження потрібна підготовка відповідних систем та рішення уряду про готовність учасників до роботи за новою моделлю.
Цей період має стати часом для узгодження технічних рішень між державними органами, міжнародними торговельними платформами, поштовими операторами й експрес-перевізниками. Необхідно визначити, як саме передаватимуться дані, хто відповідатиме за коректність розрахунків, як оброблятимуться повернення та що робити у випадку технічних збоїв.
Для бізнесу це також можливість заздалегідь оцінити вплив змін на асортимент, ціни та поведінку покупців. Компаніям, які працюють із закордонними постачальниками або конкурують із недорогим імпортом, варто врахувати реформу в плануванні закупівель і продажів на 2027 рік.
Податкова реформа потребує не лише закону
Скасування пільги на міжнародні посилки — це водночас податкове рішення, інфраструктурний проєкт і зміна правил конкуренції в електронній торгівлі. Держава розраховує отримати додаткові бюджетні надходження, наблизити законодавство до європейських норм і створити більш рівні умови для українських та іноземних продавців.
Проте кінцевий результат залежатиме від того, чи вдасться перетворити законодавчу модель на стабільний цифровий сервіс. Для покупця реформа буде успішною, якщо податок нараховуватиметься прозоро, а доставка не перетвориться на тривалу процедуру оформлення. Для бізнесу — якщо правила будуть зрозумілими, передбачуваними та однаковими для порівнюваних операцій.
Отже, ключове питання найближчих місяців полягає вже не в тому, чи запровадять ПДВ на відповідні міжнародні покупки. Законодавчі зміни підписані. Тепер державі потрібно довести, що вона здатна адмініструвати нові правила в масштабах сучасної електронної торгівлі — без системних затримок, зайвих витрат і втрати довіри споживачів.
Ірина Маслова, Tovar.media
