У 2026 році українські підприємці працюватимуть в умовах повільного економічного відновлення, структурних реформ та посилення фіскальної дисципліни. Такий вектор окреслено у новому звіті Міжнародного валютного фонду (МВФ), який супроводжує продовження програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF) для України.
Для бізнесу це означає не просто макроекономічну стабілізацію, а зміну правил гри — передусім у сфері оподаткування та регулювання доходів, отриманих через цифрові платформи.
Верховна Рада до кінця 2026 року має ухвалити пакет постійних змін до податкової політики на 2026 і 2027 роки, який включатиме:
- оподаткування доходів із цифрових платформ і надання Державній податковій службі доступу до відповідної інформації;
- скасування мінімального неоподатковуваного порогу для імпорту через поштові відправлення;
- реформування ПДВ шляхом скасування звільнення від ПДВ для платників єдиного податку, чий оборот перевищує загальний поріг реєстрації платника ПДВ, починаючи з 1 січня 2027 року.
Крім того, Україна має прибрати із законодавства “крайній термін дії” чинного військового збору у 5%, продовживши його дію й після закінчення воєнного стану.
“Реалізація цих заходів за технічної підтримки МВФ усуне викривлення, що стримують зростання, зменшить ухилення від сплати податків та сприятиме детінізації економіки”, — йдеться в документі.
Макроекономіка: стабілізація без прориву
Згідно з оцінками МВФ:
* зростання ВВП у 2026 році очікується на рівні близько 2%;
* інфляція поступово знижується до однозначних показників;
* безробіття демонструє тренд до скорочення.
Це означає для підприємців головне: економіка входить у фазу стабілізації, але не швидкого зростання. Попит буде обережним, інвестиції — вибірковими, а доступ до капіталу — залежним від прозорості бізнесу.
Фактично 2026 рік — це рік “тонкої настройки”, а не експансії.
Податкова політика: фокус на розширення бази
Один із ключових меседжів МВФ — необхідність збільшення внутрішніх доходів бюджету. Йдеться не стільки про підвищення ставок, скільки про:
* розширення податкової бази;
* зменшення тіньової економіки;
* посилення адміністрування;
* цифровізацію податкового контролю.
Для підприємців це означає перехід від “лояльного” режиму воєнного часу до більш структурованої фіскальної системи.
Очікувані напрями змін:
1. Посилення контролю за доходами фізичних осіб через цифрові платформи.
2. Можливе коригування пільг для малого бізнесу.
3. Більш жорстка інтеграція даних банків, маркетплейсів і податкової.
У 2026 році держава буде зацікавлена не в підвищенні ставок як таких, а у зменшенні втрат бюджету через неформальну зайнятість.
Цифрові платформи: кінець “сірої гнучкості”
Окрема увага у реформаторському порядку денному — доходам, отриманим через маркетплейси, фриланс-платформи, сервіси посередництва та gig-економіку.
Україна поступово імплементує європейські стандарти обміну даними (аналогічні DAC7), що передбачають:
* обов’язкову ідентифікацію продавців і виконавців;
* передачу податковим органам інформації про отримані доходи;
* потенційне автоматичне нарахування або утримання податків.
Для ринку це означає структурний перелом.
Хто відчує зміни найсильніше:
* продавці на маркетплейсах без офіційної реєстрації;
* фрилансери, які не декларують повні обсяги доходів;
* мікропідприємці, що використовують кілька платформ одночасно.
Цифрова зайнятість у 2026 році фактично переходить із “альтернативної” у регульовану модель.
МВФ прогнозує зниження безробіття, однак це відбуватиметься частково через формалізацію зайнятості.
Тренди 2026 року:
* зростання кількості зареєстрованих ФОП;
* перехід частини gig-працівників у формальний статус;
* посилення ролі ІТ-сектору та експортоорієнтованих сервісів;
* скорочення “сірих” схем самозайнятості.
Це створює двоїстий ефект:
Позитив
* доступ до фінансування;
* можливість участі в міжнародних програмах;
* вища довіра з боку банків і партнерів.
Негатив
* зростання адміністративного навантаження;
* зниження маржинальності для мікропродавців;
* бар’єр входу для новачків у digital-економіці.
Що це означає для e-commerce та платформ
Для власників маркетплейсів і SaaS-сервісів 2026 рік стане роком комплаєнсу.
Платформи повинні будуть:
* адаптувати системи обліку;
* інтегрувати механізми ідентифікації користувачів;
* впроваджувати автоматичну звітність;
* співпрацювати з податковими органами.
Ті, хто зробить це швидко, отримають стратегічну перевагу. Ті, хто затягуватиме — ризикують штрафами або втратою користувачів.
Фактично 2026 рік — це перехід від “платформ як інфраструктури” до “платформ як фінансових посередників”.
Прогноз: три сценарії для підприємців
1. Консервативний сценарій
Бізнес мінімізує ризики, формалізується, зменшує витрати, працює в межах чинних правил.
Підходить для мікро- та малого бізнесу.
2. Адаптивний сценарій
Підприємці використовують нові правила як конкурентну перевагу — масштабуються, виходять на експорт, будують партнерства з міжнародними платформами.
3. Проактивний сценарій
Компанії інтегрують фінтех-інструменти, автоматизують податковий облік, створюють власні цифрові екосистеми та готуються до європейської інтеграції.
На що чекати?
2026 рік не стане роком різкого економічного зростання. Але він стане роком структурної перебудови.
Для українських підприємців це означає:
* менше простору для неформальної діяльності;
* більше вимог до прозорості;
* зростання ролі цифрової звітності;
* формування нової архітектури зайнятості через платформи.
Виграють ті, хто сприйматиме податкову реформу не як загрозу, а як інструмент легалізації й масштабування. Верховна Рада має ухвалити законопроєкт про “податок на OLX” до кінця березня.
Український бізнес входить у фазу дорослішання — і 2026 рік стане її переломним етапом.
Максим Нестеренко, спеціально для Tovar.media
